Майстер – клас:
«Великодня писанка»
Програмовий зміст:  Виховувати любов до свого народу, повагу до його традицій, минулого і сучасного, бажання пізнавати свята, звичаї, святкування; відкрити зміст і значення святкування Великодня, символічні значення писанки; виховувати уважність, доброту, доброзичливість, самостійність у роботі. Розвивати інтерес до народознавства, до символів і атрибутів писанки, крашанки, їх різновиду (дряпанка,  крапанка, мальованка); розвивати фантазію, пам'ять, мислення, творчість. Закріплювати уявлення, знання дітей про давнє, величне християнське свято Великдень і народні традиції його святкування; розвивати вміння граматично правильно висловлювати свої думки; закріплювати в активному мовленні різновиди орнаментів писанки, весняних свят, збагачувати словник дітей новими словами, словами-іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками; вчити малювати орнаменти на писанках; акуратно, охайно, самостійно, творчо, активно виконувати роботу.
Обладнання: яйці, дряпанки, підставки з фіксаторами, пензлі (№2), фарби, графітний олівець, свічки, писанець.
                                                     Хід
Вихователь: Доброго дня! Я вас всіх вітаю, добра щастя, здоров’я бажаю!
- Діти скажіть, яка тепер пора року? (весна) А яка вона весна? (лагідна, гарна, тепла).
-У різні пори року приваблива земля, але весною вона найкраща.
З давніх-давен у нашого народу перше свято – зустріч Весни. Вона приносить багато сонця і тепла. Весна – це радість усьому живому:
«Ой збиралися діточки навесні, щоб співати весняночки голосні»
А давайте ми також привітаємо Весну. (Під музику діти водять хоровод-веснянку «Весна іде»).
Діти, а які весна принесла нам місяці. (березень, квітень, травень).
Ось послухайте народні прикмети про весну.
- Вода з гір потекла – весну принесла.
- В березні курка нап’ється з калюжі.
- Квітень з водою – травень з травою.
- Ой то місяць травень і теплий, і холодний.
- Весна цвітом рясна.
- Весною дощ зайвим не буває.
- Весна – наша мати, як не посієш – не будеш збирати.
- Діти, а тепер відгадайте про які місяці загадки?
У якому тепле сонце У якому квітнуть квіти,
Розтопило весь сніжок? Червоніють на лугах
У якому перші квіти На деревах гілля
Кличуть діток у садок? У бруньках
(березень) (квітень)
Від вітрів і сонця луг зазеленівся
Вийшов місяць з гаю нивам поклонився
(травень)
- Діти, а які свята будемо святкувати у квітні?
(Великдень, день космонавтики, день гумору).
Дидактична вправа «Виклади слово».
Квітень
Квітень – славний квітникар.
Сонечко нам рясно
Уквітчає календар
Першим цвітом – рястом
Космонавтам склав букет
В їхній день на славу
В кошик на Великдень
Писанки поставив.
Тамара Коломієць.
- Діти про що вірш? Які нові слова ви почули?
- Яка чудова пора року – Весна! Як багато гарного настрою вона всім нам дарує – дорослим і дітям. І саме на час оновлення природи, на радісну весняну пору припадає одне з найвеличніших і найдавніших християнських свят – Великдень. Адже в цей день воскрес Ісус Христос, який прийняв смерть заради людей. І понесли його учні по землі Євангеліє – добру новину про те, що колись так само Господь воскресить і людей, які вірують у нього й живуть за його заповідями, і вони більше не побачать ні смерті, ні хвороб, ні нещасть.
       Радіючи цій добрій новині і святкуючи Воскресіння Господнє, люди пов’язали з ним два символи перемоги життя над смертю. Це яйце в якому зароджується нове життя і хліб, який дає нам сили. Вихователь пропонує дітям відгадати в якій руці у неї заховано подарунок для них. Простягає стулені кулаки – діти висловлюють свої припущення. Вихователь розкриває обидві долоні і показує розписане яйце.
- Діти, ви знаєте що це? (писанка).
- Правильно. Це писанка – розфарбоване й розмальоване візерунками яйце – символ життя. А хто з вас пригадає вірші про писанку?
(діти розповідають вірші).
1 У неділю свято –
Ось яйце кругленьке
Свято Великоднє. В мене на долоньці
Буду малювати Як земля маленька
Писанку сьогодні! У промінні сонця.
2 Думаєте, легко землю розписати?
Треба добре серце й щиру душу мати.
Розпишу я цвітом з краю і до краю –
Великодня радість на землі буває.
- Отже Великдень не обходиться без писанки. Ще в давнину люди шанували писанку. Для наших пращурів вона була символом зародження життя, символом сонця, тепла і вічності. Дотепер вважають, що писанка приносить щастя. Крашанками та писанками обмінюються, дарують їх рідним та друзям.
У давні часи освячену писанку клали до першої купелі немовляти, щоб зростало сильним і сміливим. Писанку приорювали в полі, щоб краще родило жито – пшениця і всяка пашниця. Ввечері у відро з водою клали великоднє яєчко і вірили, що той, хто зранку вмиється цією водою, буде гарним, як весна.
(Вихователь кладе писанку у відро, бризкає водою на дітей).
- Ось і я окропила вас цією чарівною водою, дивіться, якими ви стали гарними.
Тільки раз на рік – на Великдень – випадає нам умитися водою, де писанки лежали.
Малювати писанки – дуже давня традиція нашого народу. І сьогодні ми теж продовжимо її.
- Діти, від якого слова походить слово «писанка»? (від слова «писати»).
- Що ми знаємо про писанку?
(Писанки бувають різного кольору, з різними візерунками, орнаментом).
Писанка малюється воском. А потім наноситься фарба. Вона лягає на яйце, а на віск не береться. Так проявляється візерунок, нанесений воском.
Крім писанок розрізняють ще крашанки, дряпанки, крапанки, мальованки.
Крашанка – яйце одного кольору, яке фарбують найчастіше в окропі з лушпинням цибулі чи штучним барвником. Вона – найдавніший гість на Великодньому столі.
Дряпанка – яйце, пофарбоване в один колір, на якому потім голкою чи шилом вишкрябують орнамент. Дряпанки ще називають шкрябанками.
Крапанку – роблять накрапуючи на яйце воском візерунок і опускаючи його у барвник.
Мальованки – розписують пензликом, фломастером, тощо.
Ми сьогодні з вами будемо писати писанку.
- Діти, давайте пригадаємо, які бувають орнаменти.
(рослинний, тваринний, геометричний, побутовий).
Беручи в руки розмаїто-барвисте яйце ми милуємось його орнаментом. Орнаменти, що найчастіше зустрічаються на писанках, тісно пов’язані з нашим життям. Кожен знак, кожна лінія мають своє значення. Давайте уважно роздивимося найтиповіші мотиви-символи українських орнаментів.
Що вам нагадує цей знак?
Вихователь показує карту з намальованим колом.
(Сонечко. Воно зігріває всю землю своїми променями).
- Що символізує сонце?
(Життя, радість).
Коло – знак сонця, носій світла і життя.
- А цей знак на що схожий?
(На зорю).
А де ми можемо побачити зорі?
(На небі).
- Зоря - є знаком неба.
Хрест – це символ всесвіту. Він є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року.
- А цей знак схожий на граблі – є символом дощу, плодючості, очищення.
Трикутник – символ вогню та безсмертя. Символом безкінечного життя також є гілка.
Хвилі – криві лінії, лінії без початку і кінця символізують вічність.
Бачу, вам уже хочеться якнайшвидше почати роботу. Тож, знаючи ці знаки-символи. Ви теж можете намалювати їх на яєчку, як дівчинка з вірша Катерини Перелісної.
Гарна писанка у мене, Хоч не зразу змалювала,
Мабуть, кращої нема Зіпсувала п’ять яєць.
Мама тільки помагала А як шосте закінчила,
Малювала я сама. Тато мовив: «молодець»!
Змалювала дрібно квіти, Я ту писанку для себе
Вісім хрестиків малих Як зразочок залишу.
І дрібнюсіньку ялинку А для тата і для мами,
Й поясочок поміж них. Я ще кращу розпишу.
Запропонувати дітям підготувати писанки до розписування. Розглянути матеріал, обрати техніку за бажанням. Сформувати майстерні з писанкарства.
Запропонувати дітям крашанки білого кольору. Пояснити дітям послідовність роботи: спочатку нанести малюнок графітним олівцем, а потім обережно наносити віск, після чого яйце опускаємо у фарбу.
Хай музика допоможе вам творити красу і добро.
(Звучать спокійні народні мелодії).
Самостійна робота дітей.
Аналіз виконаних дітьми робіт.
Оформлення виставки «Диво – писанка»









Немає коментарів:

Дописати коментар