Ой,
калинонько червона, нахилися,
Від землі ти сили-соку наберися.
М.Сингаївський
Від землі ти сили-соку наберися.
М.Сингаївський
В народній медицині лікарські рослини
здавна успішно використовуються для лікування багатьох хвороб. Людей, які
знаються на цілющих травах, дуже поважали в Україні, адже вони повертали людям
найдорожчий скарб – здоров’я.
Ще
в часи Київської Русі особливої популярності зажив серед простого народу
рукописний трактат лікування травами, що його уклала онука Володимира Мономаха
Євпраксія. Використавши багатий народний досвід, вона узагальнила найдоцільніші
рецепти, що ними послуговувалися люди.
Здавна
на Україні 23 травня – день Святого Апостола Симона Зилота в народній традиції
є днем, коли наші чарівниці йдуть у ліс збирати зілля, що його називають:
«Симонове зело»... Підійшовши до рослини, ставали до схід сонця, хрестилися з
молитвою, а потім оберталися на захід, виривали рослину й наказували:
Мати Божа ходила,
Зілля родила,
Відром
поливала, −
Нам на поміч
давала!..
Лікувальні
властивості верби
Ще тисячоліття тому давні лікарі знали про здатність вербової кори
знімати біль і полегшувати страждання. І єгиптяни, і північноамериканські
індійці використовували один і той же рецепт для усунення больових відчуттів.
Вони заливали окропом очищену вербову кору і робили настій протягом деякого
часу. Не міг обійти дивні властивості верби й старогрецький лікар Гіппократ: у
V столітті до нашої ери він рекомендував застосовувати вербовий екстракт для
зняття високої температури або хворобливості. Відомі вчені старовини Діоскорид
і Авіценна також описали особливості
лікарського вживання кори і соку цього дерева.
Наші предки, шануючи вербу як святе дерево, широко
застосовували її у медицині. Навіть уявити важко, від якої хвороби не
допомагала верба. Використовували бруньки, гілки, листя і особливо кору, відвар
якої має знеболюючі, заспокійливі, протизапальні, жарознижувальні, потогінні,
антисептичні, кровоспинні, ранозагоювальні, протималярійні, в’яжучі і навіть
протиглисні властивості.
При яких же
захворюваннях вживали відвар? При головному болю, різних формах неврозу,
ревматизмі, простудних захворюваннях. Допомагала верба при розладах
шлунково-кишкового тракту, отруєннях, проносах, запаленні сечовивідних шляхів,
при гінекологічних та інфекційних захворюваннях, кровотечах.
Зовнішньо
відвар кори використовували для полоскань при різних запальних процесах ротової
порожнини, носоглотки та горла. Промивали ним рани й виразки. Із відвару кори
робили ванни для ніг, використовували навіть від облисіння та пітливості. Та
про що говорити – верба завжди була під рукою і, головне, діяла добре, рятуючи
і дітей, і дорослих від недуг.
Для приготування лікувального настою наші предки збирали
вербову кору з дерев 6 - 7 літнього віку під час початку руху соку, але до
настання цвітіння. Потім кору дерева розрізали на шматки і сушили на сонці,
після чого поміщали в духовку або сушарку при температурі 45-55° С. Після чого
ця лікувальна сировина могла зберігатися протягом декількох років.
У
вербовій корі міститься цілий природний комплекс біологічно активних речовин
(дубильні речовини, флавони, вітаміни, глікозити, різні мінеральні з'єднання).
Але, безумовно, основним діючим компонентом є саліцилова кислота.
Народна медицина рекомендує застосовувати
відвар вербової кори при лікуванні ревматизму або для зняття жару. Для чого
необхідно узяти 15 грам подрібненої вербової кори і залити 1/2 л води, а потім
кип'ятити на повільному вогні протягом півгодини. Після чого відвар проціджують
і додають води до попереднього об'єму. Такий відвар необхідно приймати 3-4 рази
на день по 2 столові ложки.
Не рекомендується використовувати відвар
вербової кори при виразковій хворобі, гастритах з підвищеною секрецією кислоти,
при вірусних інфекціях і дітям до 16 років. Адже вербова кора дуже багата
різними саліцилатами, а вони можуть викликати пошкодження слизової оболонки
шлунково-кишкового тракту, підвищивши рівень кислотності, а у дітей і підлітків
викликати виникнення синдрому Рея.
Лікувальні властивості дуба
Жолуді добре допомагають при лікуванні ясен і зубного болю, корисні при
отруєннях різного роду. Крім того, плоди дуба благотворно впливають на травну
систему: їх відвар застосовується при розладах шлунка, гострих і хронічних
колітах. Кору дуба застосовують при опіках.
Освячені у Перунів день (20 липня) жолуді використовують у магії родючості
й шанують як чоловічі обереги, які носять на шиї у ладанках, або зашивають в
одяг. У цей же день жінки віншують чоловіків вінками з листя дуба, що
символізує силу, міцність, гідність. Вінки чоловіки зберігають протягом року до
наступного свята і використовують у разі потреби для зміцнення організму
(кілька листочків додають до чаю або у купіль). Листя дуба жінки використовують
в оздоровчій магії для своїх чоловіків та синів, щоб вони були міцними та
дужими. Напар із листя мати доливала синам до купелі.
За народним повір’ям, дуби-старожили мають цілющу енергетику, яка додає
сили, наснаги досягти бажаного тому, хто відпочиває під кроною дерева.
Спілкування з дубом заряджає людину активною енергією, заспокоює душу,
нормалізує тиск, роботу нервової системи і серця, покращує мозкову діяльність,
надає силу і ясність думки, відновлює занепад сил, покращує настрій. Але
підходити до нього треба лише у спокійному стані. Людині, яка має негативну
енергетику, біля дуба може стати зле.
Лікувальні
властивості тополі
Тополя має неабиякі лікувальні властивості.
Розпускаючись у травні, тополині бруньки виділяють велику кількість фітонцидів
разом з ефірними оліями. Фітонциди, вбиваючи навкруги мікробів, віруси та
найпростіших, зокрема, збудників дизентерії, черевного тифу, очищаючи повітря,
наповнюючи його приємним запахом смолистих речовин.
Смолисті тополині бруньки найкраще збирати навесні.
Вони діють не лише антимікробно, а й сприяють нормальній роботі серця,
допомагають лікувати ревматизм, поліартрит та бронхіальну астму, сприяють
припиненню запальних процесів. Виготовляють з них мазь від опіків, випадіння
волосся, геморою. Застосовують бруньки тополі при застудних захворюваннях із
підвищеною температурою тіла, при урологічних захворюваннях.
В якості лікувальної сировини використовують бруньки тополі (як листові,
так і квіткові), листя, кору.
Бруньки чорної тополі збирають в
квітні-травні, до моменту їх відкриття. Завдяки наявності великої кількості
гірких смол, ефірних олій, мінеральних солей, органічних кислот і вітамінів,
бруньки тополі знаходять застосування у виді:
− Екстракт з
тополиних бруньок і мазь з розтертих бруньок в суміші з вершковим маслом або
нутряним салом застосовують для лікування артритів, ревматизму, остеохондрозів,
геморою, гнійних ран, фурункульозів, дерматологічних захворювань.
− Спиртовий
настій бруньок чорної тополі застосовують в комплексному лікуванні
туберкульозу, хронічних бронхітів, нервової збудливості.
− Водними настоями з успіхом лікують запальні
захворювання сечостатевої сфери, поверхневі виразки, дерматити, неврози,
подагру і "в'ялий" кишечник.
Листя тополі
застосовується у вигляді настоїв і відварів переважно всередину. Свіжий сік з
тополиного листя знімає зубний біль. У сушеному вигляді листя тополі широко
використовується для приготування настоїв для заспокійливих ванн.
Кора тополі
містить:
− Алкалоїди. Речовини, які мають виражену
заспокійливу дію на нервову систему.
− Дубильні речовини. Чинять протизапальну,
терпку, ранозагоювальну дію.
− Глікозиди
− вуглеводні рослинні з'єднання,
що мають антибактеріальний, судинорозширювальний і такий, що регулює обмін
речовин ефект.
Кору тополі (у
вигляді відвару) застосовують в лікуванні діареї, циститу, ревматизму,
гарячкових станів, застуди і грипу.
Ефективне застосування тополі при
випаданні волосся. Для лікування алопеції(втрати волосся) готують мазь з
розтертих в порошок бруньок чорної тополі і жирової основи(вазелін або
внутрішній жир тварин). Ця мазь стимулює «роботу» волосяних фолікул, покращує
структуру волосся, живить шкіру голови і відновлює її функції.
Варто відмітити, що «тополиний пух» в
«чистому» вигляді не викликає алергічних реакцій. Проте він акумулює і
переносить пилок квітучих рослин, що і викликало поширену помилку про тополю,
як найсильніший алерген.
Попри те, що
препарати на основі бруньок чорної тополі застосовують навіть в комплексному
лікуванні онкологічних захворювань, підхід до лікування має бути грамотним і
індивідуальним.
Народна медицина рекомендує кожній людині пити
узвар із тополиних бруньок. На думку парапсихологів, тополя дає ясність
мислення, відчуття перспективи, знімає злість і образи. Достатньо лише долонями
притулитися до неї.
Лікувальні властивості
чорнобривців
Чорнобривці. Яскраві жовті та оранжеві плями на клумбах миттєво притягують
до себе погляди, створюючи чудовий літній ансамбль. Так виглядають чорнобривці
– досить поширена у садівництві квітка.
ЇЇ часто можна зустріти на квітниках біля будинків, в міських парках і на
площах. Чорнобривці досить невибагливі і виростити їх під силу кожному навіть
починаючому квітникарю. Тим більше, що вони не тільки красиві, але і корисні
для поліпшення здоров'я і лікування ряду хвороб.
Чорнобривці володіють чудовою характеристикою: їх листки і стебла на етапі
зростання накопичують у собі ефірну олію, забарвлену в жовтий або ж в
бурштиновий колір. Ця речовина володіє приємним ароматом з квітково-пряними і
фруктовими нотками.
Багатьом відомо, що чорнобривці є чудовим жовчогінним засобом. В принципі,
спектр використання даної культури досить високий, вона непогано справляється з
лікуванням печінки і нирок, а при розвитку запальних недуг – усуває хворобливі
відчуття. Настій, виготовлений на основі цих квіток чудово оптимізує обмінні
процеси, а приємний аромат такого напою поліпшить настрій і усуне нервові
напруги.
При використанні на початковому етапі розвитку цукрового діабету,
чорнобривці досить-таки помітно знижують рівень цукру всередині організму,
надаючи позитивну дію на роботу підшлункової залози. Крім того це рослина буде
досить ефективним і при лікуванні інших недуг, пов'язаних з ураженням
підшлункової залози і збоями в обмінних процесах. До таких хвороб можна
віднести псоріаз і вітиліго, а також діатез, нейродерміт, алопецію, проблеми із
зором.
Наші предки споживали чорнобривці і в якості відмінного потогінного засобу,
що дозволяє незабаром вилікувати простудні болячки.
Якщо ви плануєте використовувати чорнобривці в терапії, а також у
профілактиці уражень підшлункової залози, візьміть одну велику квіточку,
гарненько подрібніть її і залийте 250мл. окропу. Споживайте отриманий засіб по
чверті склянки за раз. У добу споживайте
такі ліки чотири рази. Даний засіб ефективний при терапії цукрового діабету та
інших уражень підшлункової.
Столову ложечку дрібно нарубаного цвіту чорнобривців заваріть півтора
склянками окропу. Через півгодини настоювання процідити. Ці ліки споживайте по декілька столових ложки тричі на добу. Даний настій непогано заспокоює, має сечогінну
і потогінну дію. Крім того народні знахарі стверджують, що він здатний вигнати
глистів.
Чорнобривці здатні допомогти в лікуванні артриту. При споживанні такого
засобу протягом півтора місяця ви зможете надовго забути про болючі відчуття в
суглобах.
Основним протипоказанням до споживання ліків з чорнобривців є індивідуальна непереносимість. Крім того
такі відвари не рекомендовані при вагітності.
Чорнобривці – це дивовижні рослини, здатні не тільки прикрасити ваш сад,
але й принести користь здоров'ю.
Лікувальні властивості барвінку
Ще
Діоскорид − давньоримський військовий лікар, і Пліній −
римський вчений-енциклопедист, знали про цілющі властивості барвінку.
На Русі його здавна застосовували при самих різних захворюваннях.
При астмі,
хворобах ясен і горла використовували відвар трави з молоком або вином − як
полоскання і всередину.
Свіжу траву
барвінку розминали і прикладали до ран.
Барвінок також ефективний при захворюваннях очей, пов'язаних з порушеннями кровообігу.
При гіпертонії приймають відвар листя барвінку. Подрібнене листя (1 ст.л.) заливають склянкою води, кип'ятять 20 хвилин,
остуджують і проціджують. Приймають по 1/3-1/4 склянки 3-4 рази в день.
Трава барвінку малого застосовується в народній
медицині при злоякісних пухлинах і
лейкозах. При лейкемії приймають відвар листя, стебел і квіток барвінку.
Настоєм трави барвінку обмивають уражені місця при дерматиті. 1 ст.л. трави заливають крутим окропом у термосі, настоюють кілька
хвилин, як чай, потім охолоджують, проціджують і використовують.
При діатезах алергічного характеру дітям
змащують проблемні ділянки шкіри такою маззю: 9-10 свіжих листочків барвінку розтирають, змішують з топленим
вершковим маслом (1 ст.л.), нагрівають, дають постояти 20 хвилин і проціджують.
Народна
медицина пропонує лікувати препаратами барвінку рожевого поліпи, міому,
ендометріоз; з його допомогою лікують рак, якщо хворий не переносить
хіміотерапію.
Будь-який вид барвінку отруйний, тому при його
застосуванні та лікуванні ліками, створеними на його основі, потрібно неухильно
дотримуватися призначення лікаря, і ні в якому разі не допускати
передозування − це може викликати пригнічення діяльності
серця. При дотриманні всіх рекомендацій препарати барвінку,
навпаки, дуже добре впливають на роботу
серця і зміцнюють капіляри.
Лікувальні властивості калини
Із прадавніх часів калинові кущі висаджувалися майже біля кожної хати в селі. Калина надзвичайно гарна у всі пори року. Навесні, коли калина пишається своїм цвітом, ним можна милуватися як витвором мистецтва. Влітку калинове листя набуває темно-зеленого кольору, серед якого починають визрівати важкі кетяги ягід, поступово перетворюючись із ясно-зелених на червонясті. Трохи згодом ягоди набувають яскраво-червоного кольору, мальовничо пломеніючи серед густого листя.
Осінь розцвічує цупке калинове листя різнобарв’ям, а ягоди стають майже прозорими, наливаються гірким соком. Надавиш на ягоду, врізнобіч бризкає густий сік, а між пальцями залишається пласка кісточка.
Навіть взимку калина надзвичайно гарна: хоч листя давно впало, але на коричневих гілочках залишаються висіти прихоплені морозом темно-червоні ягоди, які привертають погляд і запрошують до себе безліч пташок. Часто можна побачити, як на калинових вітах сидять червоногруді снігурі, майже такі ж, як ті ягоди, які вони прилетіли поклювати.
Та калина цінувалася у всі часи не
тільки за пишну красу, а ще й за чудові лікарські якості. Можна сказати, що
біля кожної хати росла домашня аптека, бо в народі калину використовували
практично всю: не тільки ягоди, але й цвіт, і листя, і кору.
Калину починають збирати після перших
заморозків, до цього рвати її не бажано, бо в неї ще забагато гіркоти.
Незважаючи на
те, що плоди цього багаторічного куща володіють специфічним кисло-гірким смаком
і різким запахом, який подобається
далеко не всім, за своїми цілющими властивостями вони багато в чому
перевершують такі перевірені століттями засоби, як малина і чорниця. І це не
дивно, адже в калині
міститься величезна кількість вітаміну С, йоду, пектинових і дубильних речовин,
міді і заліза. Саме
тому калина є відмінним засобом профілактики серцево-судинних захворювань і
застосовується при лікуванні гіпертонії і атеросклерозу.
З допомогою
калини можна легко позбутися від простудних захворювань і очистити організм від
шлаків. Сік ягід цієї рослини також застосовують для профілактики онкології.
Лікувальні властивості відвару з листя калини
Примітно, що в
лікувальних цілях використовуються не тільки ягоди, які необхідно збирати
пізньої осені, але також кора і
листя калини – їх
слід заготовляти про запас по весні. Відвар з листя калини є чудовим засобом
при лікуванні підліткових вугрів і фурункульозу. Щоб його приготувати,
необхідно 2 столові ложки сухих або свіжих подрібнених листків рослини залити
200 мл води, довести до кипіння і витримати при кімнатній температурі протягом
5-6 годин, після чого процідити.
Отриманим
відваром слід 2-3 рази на день протирати уражені ділянки шкіри – як правило,
вже через декілька процедур її стан помітно покращиться. Крім цього, відвар з
листя калини можна використовувати для загоєння ран. Для цих цілей необхідно
добре змочити в рідині складену в декілька шарів марлю, прикласти її до рани,
обгорнути целофаном і замотати бинтом, залишивши компрес на ніч.
Чим корисна кора калини
Кора
калини незамінна при лікуванні пародонтозу і зупинки внутрішніх кровотеч. Щоб приготувати
лікувальний настій, необхідно 2 столових ложки подрібненої кори залити 0,5 л
крутого окропу і витримати в темному прохолодному місці не менше 10 годин.
Отриманим настоєм слід двічі на добу полоскати рот при пародонтозі або приймати
по 50 мл всередину 3 рази на день перед їжею для того, щоб зупинити легеневу
або шлункову кровотечу, а також зняти різні больові симптоми, в тому числі
викликані травмами. Ванни з настоєм з кори калини з розрахунку 1 л засобу на 10
л води допомагають позбавитися від різних видів шкірної алергії, включаючи
дерматит.
Лікувальні властивості ягід калини червоної
Ягоди
калини, протерті, з цукром, можна використовувати для приготування цілющого чаю – досить
1 столову ложку суміші залити 200 мл гарячої води. Цей напій чудово тонізує
організм, знімає втому і допомагає при лікуванні неврозів, сприяє швидкому
одужанню при застуді, а також має потогінні й сечогінні властивості. При
підвищеному тиску рекомендується натще з’їдати по 1 столовій ложці протертої з
цукром калини або випивати по 1 чайній ложці свіжого соку ягід. До речі, сік
калини чудово знімає головний біль, тому його можна запросто використовувати
замість анальгетиків, які надають несприятливий вплив на серцевий м’яз. З
допомогою соку калини також можна вилікувати безсоння, якщо кожен вечір перед
сном випивати по 50 мл цього чудодійного напою.
Для того ж, щоб підтримувати свій імунітет протягом усього року, найкраще
використовувати заздалегідь заморожену калину. Для цього, вийнявши ягоди з
морозильної камери, облийте їх окропом, після чого протріть через сито.
Отриману масу змішайте з медом у рівних частках. Вживати такий лікарський засіб
слід щодня натщесерце по одній столовій ложці.
Поєднання калини і меду корисно
також при захворюваннях дихальної системи (бронхіті, запаленні легенів). Тільки
для цього суміш потрібно залити літром води і проварити протягом 10 хвилин на
несильному вогні. Пити такий відвар потрібно по півсклянки перед кожним
прийомом їжі.
При застуді і болях у горлі рекомендується використовувати сушені ягоди.
Невелику їх кількість подрібніть, залийте 200 мл окропу і залиште в теплому
місці на два-три години для настоювання. Після проціджування настоянка готова
до вживання. Пийте її столовими ложками тричі на день. Цей засіб можна
застосовувати для полоскання горла. Якщо ж ви страждаєте від розладів
шлунково-кишкового тракту, ви можете регулярно пити чай, заварений з застосуванням
сухих ягід калини.
Безліч достоїнств мають і кісточки калини: корисні властивості і цілющий
ефект досягається при багатьох недугах. Дуже корисно щодня ковтати десяток
калинових кісточок. Це допоможе позбутися від каменів і піску в організмі. При
цьому кісточки слід приймати по одній протягом дня, а не все за один прийом.
Також вони є природним антиоксидантом і на високому рівні здатні очистити
організм від шлаків і токсинів. Якщо вживати ягоди калини разом з кісточкою,
можна значно поліпшити роботу свого серця.
Калина: протипоказання
Незважаючи на
безперечну користь для організму людини калина має і ряд протипоказань. В першу
чергу, її не
рекомендується вживати вагітним, так як сік ягід містить речовини, які є аналогом жіночих
гормонів. Їх підвищений вміст в крові може стати причиною передчасних пологів і
розвитку різних патологій у плоду.
Також калиною не
варто захоплюватися людям, що страждають зниженим артеріальним тиском. У цій
ситуації медики радять у день з’їдати не більше 1 столової ложки ягід або
випивати максимум 1 чашку калинового чаю. Не рекомендується використовувати
калину тим, хто страждає хронічними захворюваннями нирок і підвищеною
кислотністю шлункового соку. Крім цього, калина
протипоказана людям з різними захворюваннями крові, включаючи
тромбофлебіт і лейкоз.
Лікувальні властивості:
Загальне використання в медичних цілях калинового куща пояснюють численні
корисні властивості калини червоної. Які ж саме речовини роблять цю рослину
такою корисною? Ось опис корисних властивостей всіх вітамінів і мінералів, що
містяться в калині:
Вітамін А
• підвищує стійкість організму до несприятливих умов;
• позитивно впливає на стан шкірних покривів;
• стимулює ріст і міцність кісткових тканин, зберігає здоров'я зубів і
волосся;
• нормалізує всі обмінні процеси в організмі;
• активізує утворення нових клітин, сповільнюючи процес старіння;
• покращує зір і запобігає різним
захворюванням очей;
• прискорює процес загоєння ран і опіків.
Вітамін С
• зміцнює імунітет людини;
• стимулює регенерацію клітин при пошкодженні цілісності тканин;
• знижує рівень холестерину в крові;
• розріджує кров і зменшує ризик утворення тромбів;
• запобігає алергічні реакції.
Вітамін Е
• бере участь в обміні речовин і запобігає руйнуванню клітинних мембран;
• надає профілактичну дію на розвиток атеросклерозу судин;
• володіє хорошим косметичним ефектом: живить шкіру.
Вітамін К
• покращує процес травлення;
• активізує мозкову діяльність і покращує розумові здібності;
• позитивно впливає на стан серця і м'язової системи.
Вітамін Р
• підвищує еластичність і міцність кровоносних судин;
• сприяє зниженню артеріального тиску;
• регулює діяльність кори надниркових залоз і процес сечовиділення;
• має знеболюючим ефектом і запобігає утворенню набряків.
Залізо
• бере участь у постачанні киснем клітин і тканин;
• супроводжує процес кровотворення і запобігає розвитку анемії.
Фосфор
• нормалізує обмінні процеси в організмі;
• бере активну участь у кровотворенні;
• стимулює фізичну активність і розумові здібності;
• надає міцність кісткам, а також зубах.
Марганець
• робить позитивний вплив на роботу нервової системи;
• стимулює зростання хрящової тканини, тим самим запобігаючи розвитку
остеопорозу і артриту;
• покращує захисні функції організму.
Цинк
• прискорює процес регенерації шкірних покривів;
• бере участь у знищенні шкідливих мікроорганізмів;
• є природним імонномодулятором;
• покращує обмін речовин.
Крім перерахованих вище вітамінів і мінеральних речовин, в калині міститься
ще безліч інших не менш корисних елементів. Так, вже давно відомо, що для ягід
калини характерний високий вміст органічних кислот: валеріанової, оцтової,
мурашиної, масляної та інших.
Всі вони в розумних кількостях необхідні організму. Крім цього, в корі
калини мається дуже важлива речовина − глікозит вібурнін. Він являє неоціненну
користь для людини, оскільки володіє чудовим кровоспинним, протизапальним та спазмолітичним ефектом.
Таким чином, калина − це не просто рослина, а унікальний лікарський засіб,
який зробить ваше життя здоровим і повноцінним. Тому не варто нехтувати цими
кислими червоними ягодами. Із задоволенням користуйтеся дарами, які радо
пропонує вам природа, і будьте здорові.
Перед застосуванням
будь-якого з перелічених рецептів
потрібно проконсультуватися з лікарем.
Немає коментарів:
Дописати коментар